Подорожні (2005)
Фільм осмислює співіснування інституційного простору та особистої пам’яті через мінімалістичну візуальну форму. Фільм про дитинство, яке не повертається, про мрії, які не здійснюються, і про те, що божевілля може бути і щастям, і горем.