Це не я (2024)
Кіноесей Леоса Каракса, знятий у годарівській манері, – це саморефлексія режисера над своєю фільмографією, яка охоплює понад 40 років. Ідея короткометражного фільму з’явилась під час роботи над проєктом для паризького Центру Помпіду, де планувалась виставка в честь режисера, яка так і не відбулась.